Шановний відвідувачу. Це стара версія сайту за станом на 25 вересня 2019 року. Нова версія сайту знаходиться за адресою www.kh.dsp.gov.ua
  • 30Вер

    Автор: ГУ Держпраці у Харківській області, 15:25

  • Запитань: 470

    WP_Cloudy
    1. Наталья коментує:

      Добрый день. Если работодатель удержал по не понятным причинам зп, не показал ни табель ни расчетную ведомость. объяснить руководитель ничего не может. дата увольнения в трудовой стоит раньше, чем последний фактический отработанный день. к сожалению нет документальных тому доказательств. как можно действовать в этом случае? есть ли возможность написать обращение для проверки данного ФОП? спасибо

      • ГУ Держпраці у Харківській області коментує:

        Шановна Наталіє!

        Відповідно до ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть
        провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
        Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості
        підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за
        наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:
        1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення
        сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого
        і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або
        переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не
        оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або
        уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування
        не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення
        авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
        2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого
        він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не
        провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в  пунктах
        3 ,  5 ,  6 статті 36  і  пунктах 1 ,  2  і  5 статті 40  цього Кодексу, а також при направленні
        на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;
        3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству,
        установі, організації ( стаття 136 КЗпП).
        Відповідно до ст. 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати
        загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у
        випадках, окремо передбачених законодавством України, – п'ятидесяти процентів
        заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
        При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за
        працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
        Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не
        поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і
        при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань
        із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
        У разі звільнення працівника відповідно до вимог ст. 47 КЗпП власник або
        уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові
        належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки,
        зазначені в  статті 116  цього Кодексу.

        Відповідно до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок
        працівників, затвердженої  наказом від 29.07.93 р. № 58 , днем звільнення вважається
        останній день роботи.
        Статтею 129 КЗпП України встановлена заборона на проведення відрахувань з
        вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством
        не звертається стягнення.
        Стосовно проведення перевірки приватного підприємця повідомляємо, що
        відповідно до частини першої статті 259 КЗпП, державний нагляд та контроль за
        додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми
        власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями,
        які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади,
        що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням
        законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
        Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про
        працю затверджено ПКМУ від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті
        259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве
        самоврядування в Україні» (далі – Порядок № 295).
        14.05.2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом України
        прийнято постанову у судовій справі № 826/8917/17, якою задоволено позов
        підприємців та визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від
        26.04.2017 року № 295 «Про деякі питання реалізації статті 295 Кодексу законів про
        працю України та ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
        Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України від 05 квітня 2007 р.
        №877-IV “Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері
        господарської діяльності” (далі – Закон № 877) заходи контролю здійснюються
        органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про
        працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з
        урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та
        міжнародними договорами. Зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-
        IV “Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про
        інспекцію праці у промисловості й торгівлі” та Законом України від 08.09.2004 №
        1986 “Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року
        про інспекцію праці в сільському господарстві”.
        Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону № 877 такий державний нагляд
        (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням
        особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними
        договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1 , статті 3 , частин першої ,
        четвертої , шостої – восьмої , абзацу другого частини десятої , частин тринадцятої та
        чотирнадцятої статті 4 , частин першої – четвертої статті 5 , частини третьої статті 6 ,
        частин першої – четвертої та шостої статті 7 , статей 9 , 10 , 19 , 20 , 21 , частини третьої
        статті 22 цього Закону.
        Так, Закон №877 містить вичерпний перелік норм, дотримання яких зобов'язані
        забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного
        нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість
        населення, тобто дотримання вимог частини першої статті 6 цього Закону до даного
        переліку не входить.

        Крім того, на даний час, законодавчими документами, які визначають
        проведення заходів державного контролю є ратифіковані Україною Конвенції
        Міжнародної організації праці, які мають вищий порядок над національним
        законодавством, а саме: Конвенція «Про інспекцію праці у промисловості й
        торгівлі» від 1947 року та Конвенція «Про інспекцію праці в сільському
        господарстві» від 1969 року, дія яких поширюється на відповідні сфери
        господарської діяльності.
        У зв’язку з чим, проведення заходу контролю фізичної особи – підприємця
        можливе за Вашим зверненням із зазначенням порушень норм законодавства про
        працю стосовно Вас, з наданням відомостей про приватного підприємця за даними
        Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та
        громадських формувань, та у разі, якщо на вид економічної діяльності підприємця
        поширюється дія ратифікованих Конвенцій.
        Одночасно роз’яснюємо, що посадові особи Головного управління Держпраці
        у Харківській області не можуть виступати посередниками, арбітрами чи
        експертами під час розгляду трудових спорів.
        Головне управління Держпраці у Харківській області не має повноважень
        щодо поновлення трудових прав працівників. Механізм поновлення порушених
        трудових прав працівників визначений главою XV КЗпП України та зазначена
        функція здійснюється виключно судами.
        Згідно зі статтею 124 Конституції України делегування функцій судів, а
        також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не
        допускаються.
        Згідно з чинним законодавством України, якщо вважаєте, що Ваші
        конституційні права порушено, Ви маєте право звернутися до суду для захисту
        своїх прав та інтересів.

    2. Михаил коментує:

      Здравствуйте.
      Работаю в акционерном обществе.материально ответственное лицо.18.о6.19 мной было написано заявление на увольнение по собственному желанию.на данный момент нахожусь на больничном.2.07.19 на 14 день работодатель отказывается производить расчет и выдавать трудовую книжку обосновывая это тем что я обязан передать материальные ценности.имеет ли работодатель на это право?

      • ГУ Держпраці у Харківській області коментує:

        Шановний Михайле!

        Згідно статті 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
        Відповідно до статті 135 (1) Кодексу законів про працю, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
        Згідно Листа Міністерства соціальної політики України «Щодо приймання-передачі матеріальних цінностей і справ» від 24.07.2013 р. №8117/0/14-13/06, у разі якщо мова йде про матеріально відповідальних особах, порядок звільнення і прийому яких має свої особливості, необхідно керуватися положенням пункту 7 «Положення про інвентаризацію активів та забов’язань затверджено наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879», зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 30 жовтня 2014 року за № 1365/26142 про те, що при зміні матеріально відповідальних осіб на день прийому-передачі справ проводиться інвентаризація.
        У день звільнення (у день прийому-передачі справ) матеріально відповідальна особа повинна передати матеріальні цінності, за які несе відповідальність. При цьому складаються акти приймання-передачі матеріальних цінностей і з новим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
        Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 27 квітня 2012 р. №70/06/186-12, обмеження щодо звільнення працівника, який знаходиться на лікарняному, стосується тільки звільнення з ініціативи власника, що встановлено статтею 40 КЗпП України, якою передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті).
        Ураховуючи вище наведене, якщо Ви вважаєте свої права порушеними, за захистом порушеного права Ви маєте право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства шляхом подання позовної заяви.

    Ваше запитання:

    Увага: Коментарі модеруються, і це може викликати затримку їх публікації. Відправляти коментар заново не потрібно.