Шановний відвідувачу. Це стара версія сайту за станом на 25 вересня 2019 року. Нова версія сайту знаходиться за адресою www.kh.dsp.gov.ua
  • 08Тра

    Відповідно до статті 53 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

    Особа або член її сім’ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

    Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом.

    Повідомлення про порушення вимог цього Закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно).

    Вимоги до анонімних повідомлень про порушення вимог цього Закону та порядок їх розгляду визначаються Законом України «Про запобігання корупції».

    Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

    Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає перевірці у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.

    У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог цього Закону керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

    Посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

    Ви можете залишити відповідне повідомлення, інформація в якому стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені, а також підкріплене доказами, щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також щодо прирівняних до них осіб згідно із Законом «Про запобігання корупції» (далі – «уповноважена особа»).

    Повідомити про корупційне правопорушення:

    Номер телефону  – (057) 715-78-36

    Електронна адреса – aleinikova.kh@gmail.com

     

  • 22Бер

    Телефони довіри та електронні адреси за якими можна звертатися громадянам для оператиного інформування та реагування щодо можливих корупційних правопорушень з боку посадових осіб:

    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ:

    Поштова адреса:                              61002, м. Харків, вул. Алчевських, 40

    е-mail:                                               aleinikova.kh@gmail.com

    телефон                                           (057) 715-78-36

    ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

    Поштова адреса:                              01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14

    веб-сайт:                                          http://dsp.gov.ua/

    е-mail:                                               Harbar@dsp.gov.ua

    телефон                                           (044) 248-74-35

    НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНСТВО З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

    Поштова адреса:                              01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28

    веб-сайт:                                          http://nazk.gov.ua

    телефон                                           +38(044)200-08-30

    НАЦІОНАЛЬНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО УКРАЇНИ

    Поштова адреса:                            03035, м.Київ, вул. Сурікова, 3

    веб-сайт:                                          http://www.nabu.gov.ua/

    е-mail:                                              info@nabu.gov.ua.

    телефон:                                          (044) 246-30-03

    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

     

    Поштова адреса:                              61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5

    веб-сайт:                                            https://hk.npu.gov.ua

    е-mail:                                                 pg.npu@hk.npu.gov.ua

    телефон:                                            (057) 70-59-775

    Начало формы

     

    ПРОКУРАТУРА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    Поштова адреса:                             61050, м.Харків, вул. Б.Хмельницького, 4

    веб-сайт:                                          http://khar.gp.gov.ua/

    телефон:                                           (057) 732-60-15

    телефон довіри:                                (057) 732-30-40

    е-mail:                                               viddil-24@prok.kh.ua

     

  • 22Бер

    1. Як отримати електронний цифровий підпис суб’єкту декларування, що припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування?
    Питання відсутності працюючого ключа електронного цифрового підпису вирішуються виключно суб’єктом декларування шляхом звернення до відповідного акредитованого центру сертифікації ключів. Додаткову інформацію щодо переліку та місцезнаходження зазначених центрів, порядку отримання електронного цифрового підпису можна отримати на сторінці Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України: 
    http://czo.gov.ua

    2. Хто вважається «посадовими особами юридичних осіб публічного права», відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон)?
    Під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов’язків) відповідного працівника.
    Так, адміністративно-господарські функції (обов’язки) – це обов’язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідувачів складів, магазинів, майстерень, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
    Організаційно-розпорядчі функції (обов’язки) – це обов’язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділів, лабораторій, кафедр), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
    Слід зазначити, що працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (лікар, вчитель тощо), виробничі (водій, швачка тощо) або технічні (друкарка, охоронник, оператор котельні тощо) функції, визнаються посадовими особами лише за умови, що разом із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки.
    При цьому, у цілях визначення суб’єктів декларування, згідно із Законом, слід застосовувати вужче тлумачення і вважати службовими, посадовими особами – суб’єктами декларування лише тих працівників, на яких покладено відповідні обов’язки на постійній основі.

    3. Чи подають на першому етапі декларації працівники патронатних служб?
    Працівники патронатних служб, інші працівники державних органів, які виконують функції з обслуговування, можуть належати до посадових та службових осіб відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 Закону (посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим) за умови відповідності характеристикам, зазначеним у питанні 2 цих Питань.

    4. Хто належить до членів сім’ї суб’єкта декларування?
    Відповідно до статті 1 Закону, членами сім’ї суб’єкта декларування вважаються:
    1) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік/дружина), незалежно від їх спільного проживання. Це означає, що членом сім’ї суб’єкта декларування є його подружжя (дружина або чоловік), якщо шлюб між ними офіційно не розірвано (навіть якщо особи спільно не проживають, не пов’язані спільним побутом тощо);
    2) у разі наявності сукупності таких ознак як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних) із суб’єктом декларування, членами його сім’ї є також його:
    діти, у тому числі повнолітні;
    батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням;
    будь-які інші особи, у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі.
    Усі інші особи, за відсутності хоча б однієї із вищевказаних ознак для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування (наприклад, особи, які за відсутності вказаних ознак спільно орендують (користуються) житлом, проживаючи в одній квартирі, кімнаті у гуртожитку, готелі тощо).
    Слід також звернути увагу на те, що в декларацію включається інформація про членів сім’ї станом на останній день звітного періоду. Наприклад, якщо упродовж звітного періоду – незалежно від тривалості – особа спільно проживала із суб’єктом декларування, була пов’язана з ним спільним побутом та мала взаємні права та обов’язки, але таке спільне проживання було припинено станом на останній день звітного періоду (наприклад, 31 грудня для щорічної декларації), то особа не вважається членом сім’ї суб’єкта декларування й інформація про неї в декларації не відображається.

    5. Помилка при реєстрації користувача Реєстру. Не приходить підтвердження. Невірно вказано e-mail. Що робити?
    Користувачу необхідно засобами електронної пошти звернутись до служби технічної допомоги Національного агентства на електронну адресу: 
    support@nazk.gov.ua для отримання необхідної допомоги.

    6. Декларанту невідомі окремі відомості щодо майна або окремі відомості щодо майна не існують, що робити?
    Система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування передбачає:
    – у разі якщо декларанту невідомі окремі відомості щодо майна застосовувати кнопку «Не відомо», яка з’являється при встановленні курсору в поле, що заповнюється;
    – у разі якщо окремі відомості щодо майна відсутні застосовувати кнопку «Не застосовується», яка з’являється при встановленні курсору в поле, що заповнюється.

    7. Чи належать до доходу суб’єкта декларування компенсаційні кошти?
    У розумінні пункту 7 частини першої статті 45 Закону доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами, дохід від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, спадщину, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
    Під заробітною платою розуміється основна заробітна плата, а також будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) особі у зв’язку з відносинами трудового найму.

    8. Чи подають особи, які припиняють діяльність у державному органі, у зв’язку з переведенням до іншого органу, декларацію, передбачену абзацом першим частини другої статті 50 Закону?
    Відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
    Відповідно до зазначеного, у разі призначення особи на посаду до іншого органу шляхом переведення, подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до попереднього місця роботи не потрібно, оскільки переведена особа звільнилася, але не припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування в органі.

    9. Як подати виправлену декларацію?
    Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону, упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
    Національне агентство надало змогу користувачам, які допустили помилку при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подати виправлену декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
    Особам, які письмово повідомили Національне агентство про виявлену помилку у поданій декларації, та з метою реалізації права на її виправлення відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», буде надана можливість виправити декларацію упродовж семи днів з моменту надходження на електронну пошту, вказану при реєстрації в Реєстрі, відповідного повідомлення.

    10. Яким чином відображати в декларації суму кредиту – всю суму кредиту, зобов’язання за яким виникли у звітному періоді, чи фактично отриману частину кредиту станом на кінець звітного періоду?
    Якщо у звітному періоді суб’єкт декларування або член його сім’ї уклав кредитний договір на суму, що перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 січня звітного періоду, але станом на останній день звітного періоду (наприклад, 31 грудня для щорічної декларації) отримав лише частину передбаченого договором кредиту, то в декларації у розділі «Фінансові зобов’язання» зазначається інформація про таке зобов’язання і як розмір зобов’язання вказується повна сума кредиту згідно з договором. При цьому кошти, які були фактично отримані згідно з кредитним договором у звітному періоді, незалежно від суми зобов’язання, слід зазначити у розділі декларації «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інший дохід» та в розділі «Грошові активи», якщо ці кошти належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї станом на останній день звітного періоду та в разі перевищення встановленого порогу декларування.

  • 24Жов

     

    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

     

    Н А К А З

     

    04.08.2010  N 214

                                          Зареєстровано в Міністерстві
    юстиції України
    11 листопада 2010 р.
    за N 1089/18384

    { Наказ втратив чинність на підставі Наказу Національного
    агентства України з питань державної служби

    N 158 ( z1203-16 ) від 05.08.2016 }

    Про затвердження Загальних правил поведінки
    державного службовця

    { Із змінами, внесеними згідно з Наказами Головного
    управління державної служби
    N 300 (
    z1261-10 ) від 29.11.2010
    N 176 (
    z0973-11 ) від 19.07.2011
    Наказом Національного агентства України
    з питань державної служби
    N 194 (
    z1768-12 ) від 28.09.2012 }

     

         Відповідно до  статті  5 Закону України “Про державну службу”
    ( 3723-12 ),  підпунктів 21,  22 пункту 4  Положення  про  Головне
    управління  державної  служби  України,  затвердженого  постановою
    Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 N 1180 ( 1180-2007-п  ),
    Н А К А З У Ю:

    Затвердити   Загальні   правила   поведінки   державного
    службовця, що додаються.

    {  Пункт  1  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Наказом Головного
    управління державної служби N 300 (
    z1261-10 ) від 29.11.2010 }

     

    Рекомендувати посадовим   особам    органів    місцевого
    самоврядування  при  виконанні службових обов’язків керуватися цим
    наказом.

    Юридичному департаменту Головдержслужби  у  встановленому
    порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до
    Міністерства юстиції України.

    Управлінню організаційно-аналітичного забезпечення роботи
    керівника  та  кадрової  роботи  Головдержслужби  після  державної
    реєстрації   в   Міністерстві    юстиції    України    забезпечити
    опублікування  цього наказу в черговому номері науково-практичного
    видання Головдержслужби “Вісник державної служби України”.

    Адміністративно-фінансовому департаменту  Головдержслужби
    забезпечити  оприлюднення  цього  наказу  на  офіційному веб-сайті
    Головдержслужби.

    Адміністративно-фінансовому департаменту,   департаменту
    персоналу  державних  органів та органів місцевого самоврядування,
    юридичному департаменту Головдержслужби після державної реєстрації
    в  Міністерстві юстиції України забезпечити доведення цього наказу
    до відома центральних органів виконавчої  влади,  інших  державних
    органів,  територіальних  органів Головдержслужби,  Ради міністрів
    Автономної    Республіки    Крим,    обласних,    Київської     та
    Севастопольської міських державних адміністрацій.

    Адміністративно-фінансовому департаменту  Головдержслужби
    ознайомити з цим наказом заступників Начальника Головдержслужби та
    керівників структурних підрозділів Головдержслужби.

    Територіальним органам  Головдержслужби  після  державної
    реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України забезпечити
    проведення  на  відповідній території інформаційно-роз’яснювальної
    кампанії із застосування його норм.

    Визнати таким, що втратив чинність, наказ Головдержслужби
    від  23.10.2000  N  58  (  z0783-00  ) “Про затвердження Загальних
    правил   поведінки   державного   службовця”,   зареєстрований   у
    Міністерстві юстиції України 07.11.2000 за N 783/5004.

    Контроль за   виконанням   цього   наказу  покласти  на
    заступника  Начальника   Головдержслужби   згідно   з   розподілом
    повноважень.

    Цей наказ   набирає  чинності  з  дня  його  офіційного
    опублікування,  крім розділу III та пунктів 4.3,  4.4  розділу  IV
    Загальних правил поведінки державних службовців,  затверджених цим
    наказом, які набирають чинності одночасно з введенням в дію Закону
    України “Про засади запобігання та протидії корупції” ( 1506-17 ).

     В.о. Начальника
    Головдержслужби                                            В.Ткач

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО
    Наказ Головного управління
    державної служби України
    04.08.2010  N 214

                                          Зареєстровано в Міністерстві
    юстиції України
    11 листопада 2010 р.
    за N 1089/18384

    ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
    поведінки державного службовця

     

    {  Заголовок  із  змінами,  внесеними  згідно  з Наказом Головного
    управління державної служби N 300 (
    z1261-10 ) від 29.11.2010 }

     

    Загальні положення

         1.1. Ці Загальні правила є узагальненням  стандартів  етичної
    поведінки,  доброчесності  та  запобігання  конфлікту  інтересів у
    діяльності державних службовців та способів врегулювання конфлікту
    інтересів. Вони ґрунтуються на Конституції України ( 254к/96-ВР ),
    Законі  України  “Про  правила  етичної  поведінки” ( 4722-17 ) та
    визначених  статтею  3  Закону  України  “Про   державну   службу”
    3723-12  ) принципах державної служби, спрямовані на підвищення
    авторитету  державної  служби  та  зміцнення  репутації  державних
    службовців,  а  також  інформування  громадян про норми поведінки,
    яких вони мають очікувати від державних службовців. { Абзац перший
    пункту  1.1  розділу  І  із  змінами,  внесеними  згідно з Наказом
    Національного  агентства  України  з питань державної служби N 194
    ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

         При прийнятті   на   державну   службу  державний  службовець
    ознайомлюється  з  цими  Загальними  правилами,  про  що  робиться
    письмовий запис у його особовій справі.

         1.2. Ці загальні правила встановлюють основні вимоги до етики
    працівників органів державної влади, що займають посади, віднесені
    до  відповідних  категорій  посад  державних  службовців згідно із
    Законом України “Про державну службу” ( 3723-12 ).

         1.3. Державна служба ґрунтується на таких основних принципах:
    служіння народу України;

         демократизму і законності;

         гуманізму і соціальної справедливості;

         пріоритету прав людини і громадянина;

         професіоналізму, компетентності,   ініціативності,  чесності,
    відданості справі;

         персональної відповідальності    за    виконання    службових
    обов’язків і дисципліни;

         дотримання прав  та  законних  інтересів  органів місцевого і
    регіонального самоврядування;

         дотримання прав підприємств, установ і організацій, об’єднань
    громадян.

         1.4. Суспільне  призначення  державної   служби   полягає   в
    забезпеченні  ефективного здійснення завдань і функцій Української
    держави  шляхом  сумлінного   виконання   державними   службовцями
    покладених на них службових обов’язків.

         1.5. Поведінка    державних    службовців   має   відповідати
    очікуванням громадськості й забезпечувати  довіру  суспільства  та
    громадян  до  державної  служби,  сприяти реалізації прав і свобод
    людини і    громадянина,    визначених    Конституцією     України
    ( 254к/96-ВР ) і законами України.

         1.6. Державний  службовець має дбати про позитивний авторитет
    органів державної влади і  державної  служби  в  цілому,  дорожити
    своїм ім’ям та статусом.

         1.7. Державні службовці повинні утримуватися від демонстрації
    власних політичних поглядів та свого ставлення до політичних  сил,
    партій,  блоків,  не  допускати  їх  впливу на виконання службових
    обов’язків.

         1.8. Державний службовець,  як і інші громадяни, має право на
    приватне  життя  і повинен поважати приватне життя інших державних
    службовців,  зберігати з цих питань  конфіденційність  інформації,
    якщо інше не встановлено законами України.

    Загальні обов’язки державного службовця

    {  Заголовок  розділу  II  із  змінами, внесеними згідно з Наказом
    Головного  управління  державної  служби  N  300  (
    z1261-10 ) від
    29.11.2010 }

     

         2.1. Державний  службовець при виконанні службових обов’язків
    повинен діяти на підставі,  в межах та у спосіб,  які  передбачені
    Конституцією  України ( 254к/96-ВР ) та законами України,  а також
    чинними міжнародними договорами України,  згода на  обов’язковість
    яких надана Верховною Радою України.

         Акти місцевих органів виконавчої влади та  органів  місцевого
    самоврядування,  прийняті  на  відповідній  території  у  межах їх
    повноважень,  що не суперечать закону,  є також  обов’язковими  до
    виконання   державними  службовцями  будь-якого  органу  державної
    влади.

         2.2. Державний службовець повинен  сумлінно  виконувати  свої
    службові  обов’язки,  проявляти  ініціативу  і  творчі  здібності,
    постійно підвищувати  професійну  кваліфікацію  та  удосконалювати
    організацію своєї роботи.

         2.3. Державний   службовець   має  виконувати  свої  посадові
    обов’язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не
    виявляти  прихильність  до  окремих  фізичних  і  юридичних  осіб,
    політичних партій,  рішуче виступати проти антидержавних проявів і
    сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян.

         2.4. Державний  службовець  повинен  сумлінно виконувати свої
    посадові обов’язки,  дотримуватися високої  культури  спілкування,
    шанобливо  ставитися  до  громадян,  керівників  і співробітників,
    інших осіб,  з якими у нього виникають відносини під час виконання
    своїх посадових обов’язків.

         Державний службовець зобов’язаний не допускати дій і вчинків,
    які можуть зашкодити інтересам суспільства та держави чи негативно
    вплинути на його репутацію.

         2.5. Державний службовець має з належною повагою ставитись до
    прав,  обов’язків та законних інтересів громадян,  їх об’єднань, а
    також  юридичних осіб, додержуватися загальновизнаних етичних норм
    поведінки,  культури  спілкування (уникати нецензурної лексики, не
    допускати  використання підвищеної інтонації під час спілкування),
    не  повинен проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних
    дій   та  вимог,  допускати  прояви  бюрократизму,  відомчості  та
    місництва,  нестриманість  у  висловлюваннях та не вчиняти дій, що
    дискредитують   орган  державної  влади  або  ганьблять  репутацію
    державного службовця.

    {  Пункт  2.5  розділу  ІІ  із змінами, внесеними згідно з Наказом
    Національного  агентства  України  з питань державної служби N 194
    (
    z1768-12 ) від 28.09.2012 }

     

         2.6. Державний службовець має виявляти толерантність і повагу
    до  різних  релігійних  організацій,  шанувати  народні  звичаї  і
    національні  традиції,  при  цьому не демонструвати свої релігійні
    переконання   чи   уподобання,  не  віддавати  перевагу  будь-яким
    об’єднанням  громадян,  релігійним  організаціям  незалежно від їх
    чисельності, статусу, конфесійності, напрямів діяльності тощо.

         Державний службовець    має    дотримуватися    установленого
    протоколу  у  відносинах з представниками міжнародних організацій,
    іноземних установ та громадян.

    {  Пункт  2.6  розділу  II  в редакції Наказу Головного управління
    державної служби N 176 (
    z0973-11 ) від 19.07.2011 }

     

         2.7. Одяг державного службовця повинен бути офіційно-ділового
    стилю і не суперечити загальноприйнятим вимогам пристойності.

         2.8. При виконанні своїх повноважень державний службовець має
    забезпечувати,  щоб  матеріальні  та  фінансові ресурси,  які йому
    доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно.

         2.9. Державний службовець повинен постійно  поліпшувати  свої
    уміння, знання і навички відповідно до функцій та завдань займаної
    посади,   підвищувати   свій   професійний,   інтелектуальний   та
    культурний рівень.

         2.10. Державний  службовець  зобов’язаний  своєчасно  і точно
    виконувати рішення органів  державної  влади  чи  посадових  осіб,
    розпорядження і вказівки своїх керівників.

         2.11. Державний  службовець  зобов’язаний діяти в межах своїх
    повноважень.

         У  разі  отримання  для  виконання  рішення  чи  доручень, що
    суперечать    законодавству   України   або   становлять   загрозу
    охоронюваним   законом   правам,  свободам  чи  інтересам  окремих
    громадян,   юридичних  осіб,  держави  або  суспільним  інтересам,
    державний   службовець  зобов’язаний  негайно  в  письмовій  формі
    повідомити  про  це  керівника органу державної влади, у якому він
    працює.  {  Абзац  другий пункту 2.11 розділу ІІ в редакції Наказу
    Національного  агентства  України  з питань державної служби N 194
    ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

         2.12. Державні  службовці не можуть брати участь у страйках і
    вчиняти інші  дії,  що  перешкоджають  нормальному  функціонуванню
    державного органу.

         2.13. Державному    службовцю   забороняється   розголошувати
    довірену йому  державну  таємницю,  іншу  інформацію  з  обмеженим
    доступом, установлену    Законами    України    “Про   інформацію”
    ( 2657-12 ),  “Про державну таємницю” ( 3855-12 ),  та інформацію,
    яка  стала  йому  відома  у  зв’язку  з виконанням своїх службових
    обов’язків, у тому числі й після залишення ним державної служби, а
    також  використовувати  таку  інформацію для власного інтересу або
    інтересу інших осіб у формі порад чи рекомендацій.

         Водночас державний  службовець  не  повинен  приховувати  від
    громадян факти й  обставини,  що  становлять  загрозу  для  життя,
    здоров’я і безпеки людей.

                  III. Врегулювання конфлікту інтересів

         3.1.   Державний   службовець   зобов’язаний  у  межах  своїх
    повноважень  вживати заходів щодо недопущення конфлікту інтересів,
    а  саме  суперечності  між  особистими  інтересами  та  службовими
    повноваженнями,  наявність якої може вплинути на об’єктивність або
    неупередженість   прийняття   рішень,   а  також  на  вчинення  чи
    невчинення   дій   під   час   виконання  наданих  йому  службових
    повноважень.

    {  Пункт  3.1  розділу  III в редакції Наказу Головного управління
    державної служби N 176 (
    z0973-11 ) від 19.07.2011 }

     

         3.2. Обставини,  що можуть призвести до виникнення  конфлікту
    інтересів,  повинні бути усунуті до того,  як державний службовець
    буде призначений на посаду.

         У разі  коли  обставини,  що  можуть  призвести до виникнення
    конфлікту  інтересів,  склалися  після  призначення   на   посаду,
    державний  службовець  повинен  невідкладно повідомити в письмовій
    формі про це свого безпосереднього керівника  та  терміново  вжити
    заходів щодо усунення таких обставин.

         3.3. У  разі  виникнення конфлікту інтересів або за наявності
    підстав,  за яких він може виникнути, державний службовець повинен
    дотримуватися цих Загальних правил.

         3.4. Якщо  державному  службовцю  стало  відомо про наявність
    конфлікту інтересів у інших державних службовців,  йому  необхідно
    повідомити про це свого безпосереднього керівника.

         Державний службовець,  який повідомив про конфлікт  інтересів
    свого  безпосереднього  керівника  і  вважає,  що  вжиті  заходи є
    недостатніми,  може повідомити про це в письмовій формі  керівника
    органу державної влади.

         3.5. Безпосередній    керівник    зобов’язаний   вжити   всіх
    необхідних   заходів,   спрямованих   на   запобігання   конфлікту
    інтересів,  шляхом  доручення  виконання  відповідного  службового
    завдання іншій посадовій особі,  особистого  виконання  службового
    завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.

         3.6. У  разі  виникнення  конфлікту  інтересів  у  державного
    службовця,  який входить до складу колегіального органу (комітету,
    комісії,  колегії,  ради  тощо),  такий  державний  службовець  не
    повинен брати участь у прийнятті рішення,  якщо його  неучасть  не
    впливає на повноваження цього органу.

         У разі якщо неучасть  державного  службовця,  у  якого  виник
    конфлікт  інтересів і який входить до складу колегіального органу,
    у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати повноважень  цим
    органом, участь такого державного службовця у прийнятті рішень має
    здійснюватись під контролем.

         3.7. Державному службовцю рекомендується позбутись приватного
    інтересу,  з  приводу  якого  може  виникнути  конфлікт інтересів,
    шляхом відчуження корпоративних прав,  майна  або  майнових  прав,
    передачі їх у довірче управління або в будь-який інший спосіб.

         3.8. У  разі неможливості усунення конфлікту інтересів шляхом
    заміщення  державного  службовця  іншою  особою   та   відсутності
    можливостей  для  його  переведення  на  іншу  посаду  відповідної
    категорії посад державних службовців керівник  органу,  де  працює
    державний  службовець,  або його заступник відповідно до розподілу
    повноважень у найкоротший строк, але не більше ніж протягом одного
    робочого   дня,   приймає   рішення  про  здійснення  контролю  за
    рішеннями, що приймаються цим державним службовцем.

         У рішенні зазначаються форма контролю, відповідальна особа та
    вимоги до державного  службовця  щодо  прийняття  рішень  стосовно
    предмета конфлікту інтересів.

         3.9. Державний  службовець не пізніше наступного робочого дня
    з дня прийняття рішення про застосування контролю ознайомлюється з
    таким рішенням.

         Якщо конфлікт  інтересів  виникає  у  зв’язку  з   діяльністю
    державного  службовця  у складі колегіального органу,  рішення про
    запровадження контролю над таким державним службовцем надсилається
    усім членам колегіального органу.

         3.10. Контроль здійснюється у такій формі:

         перевірка особою,  визначеною керівником  державного  органу,
    змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються
    державним  службовцем  або  відповідним  колегіальним  органом   з
    питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів;

         розгляд справ та  прийняття  рішень  державним  службовцем  у
    присутності особи, визначеної керівником державного органу.

    Запобігання проявам корупції

         4.1. Державний      службовець     зобов’язаний     неухильно
    дотримуватись  обмежень  і  заборон, передбачених Законами України
    “Про  засади  запобігання  і  протидії корупції” ( 3206-17 ), “Про
    державну  службу”  (  3723-17 ) та “Про правила етичної поведінки”
    4722-17  ),  уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава
    підозрювати   його   в   корупції.   Своєю   поведінкою   він  має
    продемонструвати,   що  не  терпить  будь-яких  проявів  корупції,
    відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу
    і  приватне  життя,  при  найменших ознаках корумпованої поведінки
    інформує  керівника  свого структурного підрозділу. { Абзац перший
    пункту  4.1  розділу  ІV  із  змінами,  внесеними згідно з Наказом
    Національного  агентства  України  з питань державної служби N 194
    ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

         Державному службовцю,  який має відомості про вчинення іншими
    державними   службовцями  порушень  вимог,  передбачених  Законами
    України “Про державну службу” ( 3723-12 ), “Про засади запобігання
    і  протидії корупції” ( 3206-17 ), “Про правила етичної поведінки”
    4722-17  )  цими  Загальними  правилами,  слід  передавати такі
    відомості  керівнику органу державної влади. { Абзац другий пункту
    4.1  розділу  IV  із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного
    управління  державної  служби  N  176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011,
    Наказом  Національного агентства України з питань державної служби
    N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

         4.2. Державний   службовець  має  дотримуватися   спеціальних
    обмежень,  передбачених статтею 12 Закону  України  “Про  державну
    службу”  (  3723-12 ) та Законом України “Про засади запобігання і
    протидії корупції” ( 3206-17 ).

    {  Пункт  4.2  розділу  IV  в редакції Наказу Головного управління
    державної служби N 176 (
    z0973-11 ) від 19.07.2011 }

     

         4.3. Державному  службовцю  забороняється  безпосередньо  або
    через  інших  осіб  одержувати  неправомірну  вигоду  або  дарунки
    (пожертви)  від юридичних або фізичних осіб відповідно до положень
    частини  першої  статті 8 Закону України “Про засади запобігання і
    протидії  корупції” ( 3206-17 ). { Абзац перший пункту 4.3 розділу
    IV  із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства
    України  з  питань  державної  служби  N  194  (  z1768-12  )  від
    28.09.2012 }

         У разі надходження пропозиції від юридичних або фізичних осіб
    щодо   неправомірної   вигоди  або  дарунка  (пожертви)  державний
    службовець  зобов’язаний  діяти  відповідно  до  статті  16 Закону
    України  “Про  правила етичної поведінки” ( 4722-17 ). { Пункт 4.3
    розділу IV доповнено абзацом другим згідно з Наказом Національного
    агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від
    28.09.2012 }

    {  Пункт  4.3  розділу  IV  в редакції Наказу Головного управління
    державної служби N 176 (
    z0973-11 ) від 19.07.2011 }

     

         4.4. Якщо державний службовець виявив неправомірну вигоду або
    дарунок  (пожертву) у своєму службовому приміщенні чи отримав його
    в  інший  спосіб, він зобов’язаний невідкладно письмово повідомити
    про  цей  факт  свого  безпосереднього  керівника,  але не пізніше
    одного  робочого  дня.  {  Абзац  перший  пункту 4.4 розділу IV із
    змінами,   внесеними  згідно  з  Наказом  Національного  агентства
    України  з  питань  державної  служби  N  194  (  z1768-12  )  від
    28.09.2012 }

         Про  виявлення  неправомірної  вигоди  або дарунка (пожертви)
    складається   акт   у   довільній   формі,  в  якому  зазначаються
    характеристики  неправомірної  вигоди  або  дарунка  (пожертви) та
    обставини,  за яких його було виявлено. Акт підписується державним
    службовцем,   який   виявив   неправомірну   вигоду   або  дарунок
    (пожертву), та безпосереднім керівником. { Абзац другий пункту 4.4
    розділу  IV  в  редакції  Наказу Національного агентства України з
    питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

         Якщо  керівник  органу  державної  влади  виявив неправомірну
    вигоду  або  дарунок  (пожертву),  акт про виявлення неправомірної
    вигоди  або  дарунка (пожертви) підписує керівник органу державної
    влади  та його заступник. { Пункт 4.4 розділу IV доповнено абзацом
    третім  згідно  з Наказом Національного агентства України з питань
    державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

         4.5. Керівники  органів чи їх структурних підрозділів  у разі
    виявлення  чи  отримання   інформації   про   вчинення   підлеглим
    корупційного    діяння   або   порушення   спеціальних   обмежень,
    встановлених Законом України “Про засади  запобігання  і  протидії
    корупції” ( 3206-17 ), в межах своєї компетенції зобов’язані вжити
    заходів  до  припинення  таких  діянь та негайно повідомити про їх
    вчинення  будь-який  з  державних  органів,  зазначених  у частині
    п’ятій статті 5 цього Закону.

    {  Пункт  4.5  розділу  IV  в редакції Наказу Головного управління
    державної служби N 176 (
    z0973-11 ) від 19.07.2011 }

     

         4.6. Державні  службовці  повинні дотримуватися цих Загальних
    правил.  За порушення законодавства про державну  службу  державні
    службовці  несуть  відповідальність  відповідно  до Закону України
    “Про державну службу” ( 3723-12 ).

         За  порушення  правил  етичної  поведінки  державні службовці
    несуть  відповідальність  відповідно  до  статті 18 Закону України
    “Про  правила  етичної поведінки” ( 4722-17 ). { Пункт 4.6 розділу
    IV   доповнено   новим  абзацом  згідно  з  Наказом  Національного
    агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від
    28.09.2012 }

     В.о. директора
    юридичного департаменту
    Головдержслужби                                     А.Козловський

  • 01Бер

    Пам’ятка щодо застосування антикорупційного законодавства в Управлінні Держпраці у Харківській області

  • 01Бер

    Відповідальність за неправдиві відомості в е-декларації

  • 01Бер

    Форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

  • 01Бер

    Форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування

  • 01Бер

    Корупційні злочини та адміністративні правопорушення пов’язані з корупцією

  • 01Бер

    Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю

  • 13Вер

    Закон України “Про запобігання корупції”

    Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції”

    Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення”

    Закон України “Про Державну службу”

    Закон України “Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції”

    Закон України “Про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією”

    Закон України “Про ратифікацію Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією”

    Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки

    Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівнених до них осіб

    Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки

    Антикорупційна програма Державної служби України з питань праці на 2017 рік

  • 13Вер

    Протокол_25.08.15_-_ОВ

    Протокол наради від 21.09.2015

    Протокол наради від 19.10.2015

    Протокол наради від 26.10.2015

    Протокол наради від 02.11.2015

    Протокол наради від 16.11.2015

    Тест перевірки знань Закону України “Про запобігання корупції”

    Протокол наради від 30.11.15

    Протокол наради від 07.12.15