• 30Вер

    Автор: ГУ Держпраці у Харківській області, 15:25

  • Запитань: 316

    WP_Cloudy
    1. Александр коментує:

      Добрый день! Помогите пожалуйста в следующем вопросе. Какая ответственность может ждать руководителя и предприятие за несвоевременное или вообще за непроведение первичного или периодического медицинского осмотра сотрудников.

      • ГУ Держпраці у Харківській області коментує:

        Шановний Олександре!

        Стаття 169 та ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII визначають вимоги обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій.
        З 10 лютого 2016 року набрала чинності постанова КМУ від 03.02.2016 за №55, якою внесені зміни до постанови від 17.07.2013 за №509 «Про затвердження порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення». Відтепер, окрім адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про працю, яку несли посадові особи, будуть застосовуватись фінансові санкції і до підприємства. Зокрема, Порядок № 509 визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою ст. 265 КЗпП та частинами другою – сьомою ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення». Порушення ст. 169 КЗпП є порушенням інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами 2-5 ч.2 ст.265 КЗпП, – та визначає відповідальність в розмірі мінімальної заробітної плати.

    2. Тетяна коментує:

      Доброго дня! Цікавить момент можливості звільнення з підприємства, яке планує в майбутньому (без визначення строків) стати банкротом. Керівництво не звільняє, аргументуючи неможливістю сплати податків при звільненні працівника.
      Яким чином вирішити ситуацію, так як немає можливості влаштуватися на роботу в інше місце через те, що працевлаштовна тут.

      • ГУ Держпраці у Харківській області коментує:

        Шановна Тетяно!
        Роз’яснюємо, умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулюється Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон).
        Правильне застосування норм законодавства про працю та інших норм у разі визнання підприємства банкрутом та проведення ліквідаційної процедури створює умови для якомога повнішого дотримання прав його найманих працівників. Такими правами найманих працівників є, насамперед, права, визначені законодавством про оплату праці, про зайнятість населення, а також про соціальне страхування і соціальне забезпечення.
        Порядок припинення трудових відносин між роботодавцем і найманими працівниками у випадку визнання підприємства банкрутом регулюється Кодексом законів про працю України(далі – КЗпП).
        Згідно п.1 статті 40 КЗпП в разі проведення ліквідаційної процедури у зв’язку з визнанням підприємства банкрутом звільненню підлягають всі наймані працівники такого підприємства незалежно від того, чи перебувають вони у стані тимчасової непрацездатності, та незалежно від їх перебування у відпустці.
        Проте призначений господарським судом ліквідатор, відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 41 Закону З дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.
        Також призначений господарським судом ліквідатор повинен, відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП Про наступне вивільнення працівників персонально попередити не пізніше ніж за два місяці.
        При цьому заробітна плата в цей період має нараховуватися найманим працівникам визнаного банкрутом підприємства на загальних підставах.
        Норми Закону і КЗпП врегульовують також питання проведення розрахунків з оплати праці та з деяких інших підстав між підприємством і найманими працівниками в разі ліквідації такого підприємства у зв’язку з визнанням його банкрутом.
        Так, ст. 44 КЗпП встановлюють обов’язок ліквідатора: працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) – у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) – у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, – у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
        Працівники за вимогами щодо виплати заробітної плати мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
        Після припинення трудового договору у зв’язку з ліквідацією підприємства, яке визнане банкрутом, найманий працівник може отримати статус безробітного, як це передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Законом України «Про зайнятість населення», і отримати матеріальне забезпечення та соціальні послуги на умовах і в порядку, встановлених зазначеними законами.
        Як правило процедури, розпочаті відповідно до Закону закінчуються ліквідацією юридичної особи. Від роботи арбітражних керуючих залежить передача документів підприємства-банкрута в архів, розрахунки з працівниками та Пенсійним фондом України за кредиторськими вимогами, тобто від їх діяльності безпосередньо залежить майбутнє працівників збанкрутілих підприємств, гарантії їх соціального захисту.
        Роз’яснюємо, що посадові особи Головного управління Держпраці у Харківській області не можуть виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.
        Головне управління Держпраці у Харківській області не має повноважень щодо поновлення трудових прав працівників. Механізм поновлення порушених трудових прав працівників визначений главою XV КЗпП України та зазначена функція здійснюється виключно судами.
        Громадяни, які звертаються до суду з позовом про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин, згідно п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються. Згідно зі статтею 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. У разі, якщо Ви вважаєте, що Ваші права порушені, Ви маєте право згідно зі ст. 4 ЦПК України за захистом своїх порушених прав звернутися до суду в порядку цивільного судочинства шляхом подання позовної заяви.

    3. Николай коментує:

      Щиро дякую.

    4. Катерина коментує:

      Доброго дня, питання щодо визначення категорій працівників для проходження медогляду на 2019 рік.
      Які дій потрібно зробити інженеру з охорони праці?
      Де можна продивитись приклад заяви щодо визначення категорій працівників?

      • ГУ Держпраці у Харківській області коментує:

        Доброго дня шановна Катерино!
        У разі необхідності організації періодичного медичного огляду по Вашому підприємству, установі чи організації, Ви можете звернутися з відповідною заявою у довільній формі на ім’я начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Рожанського В.А.
        До заяви Вам необхідно додати штатний розклад для забезпечення якості, об’єктивності та повноти охоплення працівників медичними оглядами по підприємству. Звертаємо увагу, що під час складання акту визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, фахівцями відділу з питань гігієни праці Головного управління Держпраці у Харківській області використовуються результати проведеної атестації робочих місць за умовами праці і інші данні щодо умов праці на конкретних робочих місцях.
        Обробка, складання акту визначення та погодження списків працівників, які підлягають медичним оглядам здійснюється відділом з питань гігієни праці Головного управління Держпраці у Харківській, який розміщується – Держпром, 7 під., 5 поверх, тел. 705-13-19.
        Разом з цим повідомляємо, що можете скористуватись можливістю направити документи з організації періодичного медичного огляду на електронну пошту відділу з питань гігієни праці (vgpgu.kh@gmail.com), що прискорить час обробки заявки та заощадить Ваш час.

    5. Николай коментує:

      Добрий день. Прошу Вас надати відповідь на запитання:
      1.Згідно наказу №15 26.01.2005 “Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони та Переліку робіт з підвищеною небезпекою” п.5.3. Посадові особи районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, функціональні обов’язки яких пов’язані із забезпеченням охорони праці..проходять навчання з питань охорони праці у навчальних центрах або галузевих навчальних центрах.
      Чи повинні проходити навчання та перевірку знань з охорони праці з подальшим отриманням посвідчення відповідної форми, якщо немає відповідного фахового напрямку освіти,а є тільки – ВНЗ “Економіка підприємства”, спеціаліст з оплати праці відділу трудових відносин управління праці та соціального захисту населення, орган місцевого самоврядування? Обов’язково наявність технічного напрямку освіти в вищезазначеному випадку?

      2. Постановою КМУ N 1232 “ПОРЯДОК проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” до складу комісії з розслідування нещасних випадків входять, зокрема представник місцевої держадміністрації.
      Враховуючи те, що органи самоврядування (УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕНЯ) не є райдержадміністрацією та керуються ЗУ “Про місцеве самоврядування”, а не ЗУ “Про Місцеві державні адміністрації” в яких випадках залучаються до складу комісій посадові особи місцевого самоврядування у розслідуваннях нещасних випадках?

      • ГУ Держпраці у Харківській області коментує:

        Шановний Миколо!

        За пунктом 1:

        Пунктом 5.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 передбачається, що: «Посадові особи районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, функціональні обов’язки яких пов’язані із забезпеченням охорони праці;… проходять навчання з питань охорони праці у навчальних центрах або галузевих навчальних центрах».
        Вимоги пункту 5.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) стосуються тільки посадових осіб, функціональні обов’язки яких пов’язані із забезпеченням охорони праці. У разі, якщо на спеціаліста з оплати праці відділу трудових відносин управління праці та соціального захисту населення не покладені обов’язки, пов’язані із забезпеченням охорони праці, то він не підпадає під дію пункту 5.3 і не повинен проходити навчання з питань охорони праці у навчальних центрах або галузевих навчальних центрах.
        Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) не передбачені вимоги щодо освіти посадових осіб, які повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
        Посадові особи, на яких не поширюється дія пункту 5.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно робіт, що входять до їх функціональних обов’язків, безпосередньо на підприємстві.

        Пунктом 4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 передбачається, що «Посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою (НПАОП 0.00-2.01-05), затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005 № 232/10512, …проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці».
        У разі, якщо спеціаліст з оплати праці відділу трудових відносин управління праці та соціального захисту населення безпосередньо не зайнятий на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою (НПАОП 0.00-2.01-05), то він не підпадає під дію пункту 4.1 і не повинен проходити спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

        За пунктом 2:

        Вимоги до формування складу комісії зі спеціального розслідування нещасних випадків, викладені у пункті 38 Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, а саме: «…До складу спеціальної комісії входять: … представник органу управління підприємства або місцевої держадміністрації у разі, коли зазначений орган відсутній або нещасний випадок стався з фізичною особою – підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди».

    Ваше запитання:

    Увага: Коментарі модеруються, і це може викликати затримку їх публікації. Відправляти коментар заново не потрібно.