На сайті ведуться технічні роботи. Приносимо вибачення за тимчасові незручності.
  • 11Січ

    news_file_1709_57bc05399772aОхолоджувальний мікроклімат (відповідно до п. 6.3 Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 №248) – поєднання параметрів мікроклімату, за якого відбувається зміна теплообміну організму, що призводить до появи загального або локального дефіциту тепла в організмі внаслідок зниження температури глибоких та/або поверхневих шарів тканин організму.

    Умови охолоджувального мікроклімату спостерігаються в неопалюваних приміщеннях, у спеціально охолоджених за технологічними вимогами та на відкритому просторі. Враховуючи це категорії працівників, які працюють у цих умовах праці є значною, це і працівники виробничих підприємств, які вимушені працювати в умовах охолоджувального мікроклімату неопалюваних приміщень, працівники, які працюють у приміщеннях спеціально охолоджених за технологічними вимогами харчової промисловості (холодильних камерах) та тих хто працює на відкритому повітрі, до яких відносяться охоронці, працівники нафтогазодобувної промисловості, комунальних служб, дорожніх служб, інші.

    Оскільки при роботі в умовах охолоджувального мікроклімату знижується загальна опірність організму до розвитку ряду захворювань, виникають простудні захворювання, можуть виникнути захворювання периферичної нервової та м’язової систем, алергії, радикуліти, неврити, міозити та інші захворювання. Часте переохолоджування температури тіла викликає порушення рефлекторних реакцій, зниження тактильних та інших реакцій, що утруднює рухи. Вказане може стати причиною виробничого травматизму та прогресування професійних захворювань.

    Відповідно до «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затвердженого наказом МОЗ України  № 246 від 21.05.2007, знижену температуру в приміщенні та роботи на відкритих площах віднесено до переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими  є обов’язкові попередні та періодичні медичні огляди, метою яких є запобігання професійним захворюванням.

    Періодичність медичних оглядів відповідно до п.5.8 додатку 4 Порядку встановлена 1 раз на рік. Під час медогляду працівника оглядає терапевт, невропатолог, хірург, оториноларинголог та дерматолог. Жінок-працівників додатково оглядає акушер-гінеколог. Обов’язкові методи дослідження є флюорографія, клінічний аналіз крові, ЕКГ, термометрія з холодовим навантаженням (за показанням), РВГ периферичних судин, а для жінок додатково проведення бактеріологічного і цитологічного дослідження.  Під час проведення медичного огляду беруться до уваги перелік протипоказань до роботи в умовах впливу холодового чинника. Медичними протипоказаннями, де наявна знижена температура є – хронічні  хвороби периферичної нервової системи, облітеруючі захворювання периферичних судин (ангіоспазм), виражене варикозне розширення вен, тромбофлебіт, хронічні запальні захворювання матки та її придатків, хронічний простатит.

    Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» – нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою  комплексу заходів та способів, які включають: будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-технічні та ін. заходи колективного захисту. Для профілактики переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту.

    Формовані параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягнені, в першу чергу, за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло-, холодо- та вологовиділеннями.

    В приміщеннях, де на робочих місцях мікрокліматичні умови нижче допустимих величин,   влаштовують повітряні або повітряно-теплові завіси біля воріт, технологічних та ін. отворів у зовнішніх стінах, а також тамбури-шлюзи:

    – виділяють спеціальні місця для обігріву, встановлюють засоби для швидкого та ефективного обігрівання  верхніх  і  нижніх кінцівок (локальний променево-контактний обігрів і т. ін.);

     – встановлюють внутрішньозмінний режим праці та відпочинку, що передбачає можливість перерв для обігріву;

     – забезпечують  працюючих  засобами  індивідуального  захисту (утеплений одяг,   взуття, рукавиці) відповідно до вимог чинних вимог та відповідної якості.

    Наголошуємо, що життя та здоров’є працівника є головною цінністю держави, а обов’язком роботодавця є створення безпечних та допустимих умов праці на робочих місцях працівників!

    Автор: Сектор взаємодії зі ЗМІ, 09:19